ДСТУ Б В.2.7-61:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

 

ЦЕГЛА ТА КАМЕНІ КЕРАМІЧНІ

РЯДОВІ ТА ЛИЦЬОВІ

Технічні умови

 

Видання офіційне

 

 

Київ

Мінрегіонбуд України

2009

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО; Державне підприємство "Український науково-дослідний і
проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ"
РОЗРОБНИКИ: Н. Дмитренко; 1. Огороднік, канд. техн. наук (науковий керівник); Т. Оксамит

ЗА УЧАСТЮ: Львівський державний науково-проектний Інститут "ЛЬВІВБУДМНДІПРОЕКТ" РОЗРОБНИКИ: І. Івасів, канд. техн. наук; В. Стасевич; О. Шкарлінський

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

накази Мінрегіонбуду України від 25.12.2008 р. № 639; від 08.07.2009 р. № 277; від 14.08.2009 р. N2 334

3 Стандарт відповідає ЕИ 771-1:2003Технічні умови на стінові блоки - Частина 1. Стінові блоки
з глини

Ступінь відповідності - нееквівалентний (N£0)

  • НА ЗАМІНУ ДСТУ Б В.2.7-61-97

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Право власності на цей документ належить державі.

Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,

тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу

Міністерства регіонального розвитку та будівництва України

© Мінрегіонбуд України, 2009

Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів

Мінрегіонбуду України Державне підприємство "Укрархбудінформ"

 

ДСТУБ В.2.7-61:2008 ЗМІСТ

с.

  • Сфера застосування........................................................................................................... 1
  • Нормативні посилання........................................................................................................ 1
  • Терміни та визначення.................................................................................................... 4
  • Класифікація. Основні розміри та умовні познаки................................................................. 6
  • Технічні вимоги................................................................................................................... 9
  • Вимоги безпеки та охорони довкілля........................................................................... 13
  • Пакування і маркування................................................................................................ 14
  • Правила транспортування та зберігання.................................................................... 15
  • Методи контролювання................................................................................................ 15
  • Правила приймання......................................................................................................... 19
  • Оцінювання відповідності............................................................................................. 21
  • Правила застосування та експлуатації........................................................................ 22
  • Гарантії виробника ......................................................................................................... 23

Додаток А

Рекомендовані форми і розміри виробів пластичного формування

та напівсухого пресування   ......................................................................................... 24

Додаток Б

Бібліографія..................................................................................................................... 26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

ЦЕГЛА ТА КАМЕНІ КЕРАМІЧНІ РЯДОВІ ЛИЦЬОВІ Технічні умови

Строительные материалы

КИРПИЧ И КАМНИ КЕРАМИЧЕСКИЕ РЯДОВЬІЕ И ЛИЦЕВЬІЕ

Технические условия

Buіlding materials

СЕRАМIС ORDINARY AND FASIL BRICK AND STONES

Specifscations

Чинний від 2010-01-01

1    СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

  • Стандарт є складовою частиною системного комплексу нормативних документів, що регла-­
    ментують вимоги до будівельних матеріалів, виробів та конструкцій і впровадження Технічного
    регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.
  • Цей стандарт поширюється на повнотілі і порожнисті, рядові і лицьові керамічні цеглу
    та камені (далі - вироби), які виготовляють способом напівсухого пресування або пластичного
    формування глинистих і кремнеземистих (трепел, діатоміт) осадових порід і промислових відходів
    (вуглевидобутку і вуглезбагачення, зол, шлаків тощо) з мінеральними та органічними добавками
    або без них і випалюють у печах.

1.3  Вироби використовуються відповідно до будівельних норм та правил для несучих та
самонесучих огороджувальних конструкцій житлових, громадських і виробничих будинків.

Повнотіла цегла використовується також для кладки фундаментів, зовнішньої частини димових труб, промислових та побутових печей.

  • Проектування конструкцій з використанням виробів здійснюється відповідно до ДБН В.2.6-31,
    СНиП ІІ-22.
  • Обов'язкові вимоги до якості виробів, що забезпечують їх нешкідливість і безпеку для життя і
    майна населення, а також умови охорони довкілля, викладені в розділі
  • Стандарт придатний для підтвердження відповідності згідно з розділом 11 цього стандарту.

2    НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань при­родних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань при­родних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об'єктів будів­ництва

ДБН В.2.5-28:2006 Природне і штучне освітлення ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція будівель

Видання офіційне

 

 

 

ДСТУ Б 8.2.7-61:2008

ДБН Г. 1-4-95 Правила перевезення, складування та зберігання матеріалів, виробів, конст­рукцій і устаткування в будівництві

ДСТУ-Н Б А. 1.1 -83:2008 Настанова. Керівний документ В щодо визначення контролю вироб­ництва на підприємстві в технічних умовах на будівельні вироби

ДСТУ Б А. 1.2-1:2007 Система ліцензування та сертифікації у будівництві. Оцінювання від­повідності у будівництві згідно з Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд. Основні положення

ДСТУ Б В.2.7-42-97 Методи визначення водопоглинення, густини і морозостійкості будівельних матеріалів і виробів

ДСТУ Б В.2.7-60-97 Сировина глиниста для виробництва керамічних будівельних матеріалів. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) Матеріали і вироби будівельні. Метод визначення теплопровідності і термічного опору при стаціонарному тепловому режимі

ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Форма, розміри, технічні

вимога та правила застосування

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки

вимірювальні металеві. Технічні умови)

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць від

забруднення хімічними та біологічними речовинами

ДСанПіН 2.2.7.029-99 Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження

з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна без­пека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического злектричества. Общие тре­бования (ССБП, Пожежовибухобезпечність статичної електрики. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1,030-81 ССБТ. Злектробезопасность. Защитное заземление, зануление (ССБП. Електробезпечність. Захисне заземлення, занулення)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ, Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Техни­ческие условия (ССБП. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови)

ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація)

ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования (ССБП. Системи вен­тиляційні. Загальні вимоги)

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б 8.2.7-61:2008

ГОСТ 12.4.162-82 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Обувь специальная из полимерных материалов для защиты от механических воздействий. Общие технические требования и методы испытаний (ССБП. Засоби індивідуального захисту. Взуття спеціальне із полімерних мате­ріалів для захисту від механічних впливів. Загальні технічні вимоги та методи випробувань)

ГОСТ 17.2.1.01-76 Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу (Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів за складом)

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установлення допустимых выбро­сов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 162-90 Штангенглубиномеры. Тєхнические условия (Штангенглибиноміри. Технічні умови)

ГОСТ 166-89 (ИСО 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю)

ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90 град. Технические условия (Косинці перевірні 90 град. Технічні умови)

ГОСТ 8462-85 Материалы стеновые. Методы определения пределов прочности при сжатии и изгибе (Матеріали стінові. Методи визначення границь міцності при стиску та згині)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 18343-80 Поддоны для кирпича и керамических камей. Тєхнические условия (Піддони для цегли та керамічних каменів. Технічні умови)

ГОСТ 20259-80 Контейнеры универсальные. Общие технические условия (Контейнери універ­сальні. Загальні технічні умови)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Осно'вные положення (Вхідний контроль про­дукції. Основні положення)

ГОСТ 24816-81 Материалы строительные. Метод определения сорбционной влажности (Матеріали будівельні. Метод визначення сорбційної вологості)

ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметри. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка полі­етиленова термоусадкова. Технічні умови)

ГОСТ 26254-84 Здания и сооружения. Методы определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкиий (Будинки та споруди. Методи визначення опору теплопередач; ого-роджувальних конструкцій)

ГОСТ 26433.1-89 Система обеспечения точности геометрических параметров в строительстве. Правила выполнения измерений. Злементы заводского изготовления (Система забезпечення точності геометричних параметрів в будівництві. Правила виконання вимірювань. Елементи завод­ського виготовлення)

ГОСТ 27487-87 Злектрооборудование производственных машин. Общие технические требо­вания и методы испытаний (Електрообладнання виробничих машин. Загальні технічні вимоги і методи випробувань)

ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних вироб­ничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови)

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень і механічних впливів. Технічні умови)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)

СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Сані­тарні правила утримання територій населених місць)

СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)

СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кон-диціонування)

СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будівлі)

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания (Адміністративні і побутові будівлі)

СНиП 11-22-81 Каменные и армокаменные конструкции (Кам'яні та армокам'яні конструкції)

СП 1042-73 Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних про­цесів і гігієнічні вимоги до виробничого обладнання)

МУ 1994-79 Методические указания по методам определения вредных химических веществ в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки щодо методів визначення шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони)

З   ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

Нижче наведено терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1  цегла

Керамічний штучний виріб, що використовується для мурування стін будівель на будівельних розчинах

3.2 цегла нормального формату (НФ)

Виріб з номінальним розміром 250 мм х 120 мм х 65 мм

3.3 камінь крупноформатний

Порожнистий керамічний виріб з розмірами > 2,12 НФ

3.4 цегла порожниста

Керамічний виріб, що має наскрізні порожнини різної форми та розміру

3.5 цегла рядова

Виріб, що забезпечує експлуатаційні характеристики кладки

3.6 цегла лицьова

Виріб, що забезпечує експлуатаційні характеристики кладки та виконує декоративні функції

3.7 постіль

Робоча грань виробу, яка розташована паралельно основі мурування

3.8 ложок

Найбільша грань виробу, яка розташована перпендикулярно до постелі

3.9 поперечник

Найменша грань виробу, яка розташована перпендикулярно до постелі

3.10 лущення

Руйнування виробу у вигляді відшарування від його поверхні тонких пластинок

4

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

 

1 - ширина; 2 - довжина; 3 - товщина; 4 - ложок; 5 - постіль; 6 - поперечник Рисунок 1 - Фрагмент стіни

3.11 викришування

Осипання фрагментів поверхні виробу

3.12 тріщина

Порушення суцільності матеріалу на поверхнях без руйнування виробу

3.13         посічка

Односторонні тріщини невеликого розміру (завширшки до 0,25 мм; завдовжки до 10 мм) на поверхні або гранях виробу

3.13 розтріскування

Поява або збільшення розмірів тріщини після дії знакоперемінних температур

3.14 наскрізна тріщина

Тріщина, що проходить через всю товщу виробу, завдовжки до половини і більше ширини виробу

3.15 половняк

Дві частини виробу, які утворилися при його розколюванні. Вироби, які мають наскрізні тріщини, відносять до половняку

3.16 контактна пляма

Ділянка поверхні виробу, яка утворилася в результаті контакту з іншими виробами або теплоносієм при висушуванні та випалі; відрізняється за кольором і не впливає на характеристики виробу

3.17 висоли

Водорозчинні солі, які виходять на поверхню випаленого виробу під дією вологи

3.18 чорна серцевина

Ділянка виробу, яка обумовлена утворенням у процесі випалу виробу закису заліза

3.18 відбитість

Механічне пошкодження кутів, ребер, граней

3.20 відколок

Пошкодження виробу, викликане наявністю карбонатних або інших включень, або виділенням газів

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

4   КЛАСИФІКАЦІЯ. ОСНОВНІ РОЗМІРИ ТА УМОВНІ ПОЗНАКИ 4.1 Класифікація

4.1.1 Вироби класифікують за такими основними ознаками:

  • призначенням;
  • наявністю порожнин;
    - міцністю;
  • розмірами;
  • морозостійкістю;
  • середньою густиною;
    - теплотехнічними властивостями;
  • радіоактивністю,

4.1.2         За призначенням вироби підрозділяють на два види: рядові (Р) і лицьові (Л).

Рядові вироби використовують для мурування зовнішніх і внутрішніх стін та інших елементів будинків і споруд, для виготовлення стінових панелей і блоків, а також для мурування фундаментів.

Лицьові вироби використовують для мурування й одночасного облицювання стін та інших елементів будинків і споруд, їх лицьові поверхні можуть бути гладкими, рифленими або офак-туреними, природного кольору (кольору нормально випаленого черепка), пофарбованими шляхом введення у сировинні матеріали домішок чи іншими способами. Лицьові поверхні офактурених облицювальних виробів можуть бути одержані торкретуванням мінеральним дрібняком, ангобу-ванням, поливою, двошаровим формуванням або іншими способами.

Крупноформатні камені виготовляють тільки рядові.

4.1.3 Керамічну цеглу виготовляють двох типів: повнотілою (без порожнин або з технологічними
порожнинами об'ємом до 13 % для запобігання структурному свілеутворенню) або порожнистою;
камінь - тільки порожнистим.

Порожнини у виробах можуть розташовуватися як вертикально, так і горизонтально. Лицьову порожнисту керамічну цеглу виготовляють із порожнистістю не більше 48 % . Всі вироби, за винятком призначених для мурування фундаментів, можуть виготовлятись пористими.

  • Залежно від границі міцності при стиску цеглу та камінь виготовляють: марок 75, 100,125,
    150, 175, 200, 250, 300; крупноформатні камені марок 50, 75, 100, 125, 150, 175, 200, 250, 300; цеглу
    та камені з горизонтально розташованими пустотами марок 35, 50, 75, 100.
  • Границя міцності при згині, яку визначають для повнотілих виробів і виробів з вертикаль­
    ним розташуванням порожнин, пов'язана з границею міцності при стиску і наведена в таблиці3

4.1.6 За морозостійкістю вироби виготовляють марок F-15; F-25; F-35; F-50; F-75; F-100.
Цеглу марки Р-15 використовують для внутрішніх конструкцій та для самонесучих огороджу-

вальних конструкцій, які захищені від зовнішнього впливу, згідно з розробленою проектною доку­ментацією на кожен конкретний об'єкт.

Марку керамічної цегли встановлюють за результатами випробувань.

4.1.7 За показником середньої густини вироби ділять на п'ять класів: 0,8; 1,0; 1,2; 1,4; 2,0.

4.1.8 За теплотехнічними властивостями вироби в залежності від класу середньої густини
ділять на п'ять груп, наведених у таблиці 4.1.

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

Таблиця 4.1

Група виробів за теплотехнічними  
властивостями

Теплопровідність   виробів, Вт/м∙К

Клас середньої густини

Середня густина виробів, кг/м3

Високої ефективності

< 0,24

0,8

< 800

Збільшеної ефективності

0,24-0,36

1,0

801 - 1000

Ефективні

0,36-0,46

1,2

1001 -1400

Умовно ефективні

0,46-0,58

1,4

1401-1600

Малоефективні

> 0,58

2,0

> 1600

4.1.9 За ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів вироби поділяють на класи застосування згідно з ДБН В. 1.4-1.01:

  • - для всіх видів будівництва (до 370 Бк/кг);
  • - для промислового будівництва (понад 370 Бк/кг до 740 Бк/кг).

4.2 Основні розміри та умовні познаки

  • Номінальні геометричні розміри виробів повинні відповідати величинам, наведеним у
    таблиці2.
  • На замовлення споживачів допускається виготовлення виробів іншої форми та інших
    розмірів відповідно до зразків-еталонів виробника за умови дотримання всіх інших вимог цього
    стандарту.

Таблиця 4.2 - Розміри керамічної цегли та каменів

 

   

Ч.ч.

Тип виробу

Номінальний розмір, мм

Коефіцієнт перерахунку на умовну цеглу

 НФ

довжина  (L)

ширина

(В)

товщина

       (Н)

1

Керамічна цегла нормального формату - одинарна

250

120

65

1,00

2

Керамічна цегла "євро" 1

250

90

65

0,75

3

Керамічна цегла "євро" 2

250

85

65

0,70

4

Цегла модульних розмірів одинарна

288

138

65

1,32

5

Цегла потовщена з горизонтальним розташуванням пустот

250

120

88

1,35

 

Цегла потовщена

250

120

88

1,35

 

Цегла модульних розмірів потовщена

288

138

88

1,79

8

Камінь звичайних розмірів

250

120

138

2,12

9

Камінь модульних розмірів

288

138

138

2,81

10

Камінь модульних розмірів укрупнений

288

288

88

3,74

11

Камінь укрупнений

250

250

138

4,42

 

12

 

Камінь укрупнений з горизонтальним розташуванням пустот

250

250

120

3,85

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

Кінець таблиці 4.2

 

   

Ч.ч.

Тип виробу

Номінальний розмір, мм

Коефіціент перерахунку на умовну цеглу

 НФ

  довжина

(L)

 ширина

(В)

   товщина

(Н)

13

Камінь крупноформатний

510 398 380 380 380 380 250 250

250 250 250 255 250 180 250 180

219 219 219 188 140 140 188 140

14,31 11,17 10,66 9,34 6,82 4,91 6,02 3,23

14

Камінь з горизонтальним розташуванням пустот

250

200

70

1,79

4.2.3 Умовна познака виробів при замовленні та в іншій документації повинна містити:

  • назву виробу (цегла або камінь);
  • матеріал виробів (К - керамічні);
  • вид виробу (Р - рядовий, Л - лицьовий);
  • тип виробу (Пв - повнотілий, Пр - порожнистий) - тільки для цегли;
  • коефіцієнт об'єму (перерахунок на цеглу нормального формату одинарну
    250 мм х120 мм х 65 мм) НФ (0,7-14,31 за таблицею2);
  • марку за міцністю при стиску (75....300);
  • середню густину, кг/м3;
  • марку за морозостійкістю (F-15 - F-100);
  • клас за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів (1 або 2);
  • познаку цього стандарту.

Приклади умовних познак виробів

Цегла керамічна рядова повнотіла розмірами 250 мм х 120 мм х 65 мм (1 НФ), марки за міцністю 100, густиною 1650 кг/м3, марки за морозостійкістю Р-25, за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Цегла КРПв - 1НФ - М 100 - 1650 - Р-25 - 1 -ДСТУ Б В.2.7-61:2008.

Примітка. В умовних познаках лицьових виробів замість літери "Р" вводиться літера "Л".

Цегла керамічна рядова порожниста розмірами 250 мм х 120 мм х 65 мм (1 НФ), марки за міц­ністю 150, густиною 1480 кг/м3, марки за морозостійкістю F-35, за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Цегла КРПр - 1НФ - М 150 - 1480 - Р-35 - 1 - ДСТУ Б В.2.7-61:2008.

Цегла керамічна рядова порожниста ефективна потовщена розмірами 250 мм х 120 мм х 88 мм (1,35 НФ), марки за міцністю 125, густиною 1350 кг/м3, марки за морозостійкістю Р-25, за ефек­тивною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Цегла КРПр-1.35НФ-М 125- 1350- Р-25 - 1 -ДСТУ Б В.2.7-61:2008,

Камінь керамічний рядовий звичайних розмірів 250 мм х 120 мм х 138 мм (2,12 НФ), марки за міцністю 100, густиною 1260 кг/м3, марки за морозостійкістю Р-35, за ефективною сумарною пито­мою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Камінь КР - 2,12 НФ - М 100 - 1260 - Р-35 - 1 - ДСТУ Б В.2.7-61:2008.

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

Камінь керамічний крупноформатний порожнистий розмірами 510 ммх250ммх219 мм (14,31 НФ), марки за міцністю 150, густиною 1160 кг/м3, марки за морозостійкістю Р-25, за ефективною сумар­ною питомою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Камінь КФР- 14,31 НФ-М 150 - 1160 - F-25-1 -ДСТУ Б В.2.7-61:2008.

 Цегла керамічна лицьова порожниста розмірами 250 мм х 120 мм х 65 мм (1 НФ), марки за міц­ністю 150, густиною 1480 кг/м3, марки за морозостійкістю Р-35, за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів, клас 1

Цегла КЛПр-1НФ-М 150 - 1480 - Р-35 - 1 -ДСТУ Б В.2.7-61:2008.

4.2.4  В умовній познаці виробів, що відвантажуються споживачам у країни СНД, замість
ДСТУ Б В.2.7-61:2008 посилаються на ГОСТ 530-2007.

4.2.5  В умовній познаці виробів, що відвантажуються споживачам в країни Євросоюзу, замість
ДСТУ Б В.2.7-61:2008 посилаються на ЕN 771-1:2003.

5   ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

  • Вироби повинні відповідати вимогам цього стандарту та вироблятися за технологічним
    регламентом, затвердженим у встановленому порядку на підприємстві, з визначеними вимогами до
    процесу виробництва на кожний вид виробів.
  • Форма, розміри і зовнішній вигляд

 

  • Вироби повинні мати форму прямокутного паралелепіпеда. Поверхня граней виробів має
    бути плоскою, ребра - прямолінійними. Допускається випускати вироби з закругленими верти­
    кальними ребрами з радіусом закруглення не більше 15 мм.
  • Рекомендовані розміри, форма і розташування порожнин у виробах, а також порож­-
    нистість виробів наведені у додатку А. Вироби можна виготовляти іншої порожнистості з пустотами
    іншої форми, іншим числом та розташуванням за умови додержання обов'язкових вимог цього
    стандарту.

 

  • Порожнини у виробах повинні розташовуватись перпендикулярно (вертикально роз­
    ташовані) або паралельно (горизонтально розташовані) до постелі і можуть бути наскрізними і
    ненаскрізними.
  • Ширина щілиновидних порожнин має бути не більше 16 мм, а діаметр циліндричних
    наскрізних і розмір сторони квадратних порожнин - не більше 20 мм.
  • Для укрупнених каменів допускаються порожнини (для захвату при муруванні) з загаль­
    ною площею перерізу не більше 13 % від площі основи.
  • Діаметр ненаскрізних порожнин і розміри горизонтальних порожнин не регламентуються.
  • Товщина зовнішніх стінок до порожнин цегли та каменя повинна бути не менше 12 мм, в
    тому числі для крупноформатного каменя - не менше 10 мм.

 

  • Лицьові вироби повинні мати дві лицьові поверхні - ложкову та поперечникову. За
    погодженням із споживачем допускається випускати вироби з однією лицьовою поверхнею.
  • Тріщини на лицьовій поверхні лицьових виробів, а також тріщини та розшарування по
    контакту фактурного шару з основною масою виробів не допускаються. На лицьових поверхнях
    не повинно бути відколків, плям, вицвітів, висолів та інших дефектів, видимих на відстані 10 м
    на відкритому майданчику при денному освітленні.

 

  • Колір, рисунок рельєфу та інші показники зовнішнього вигляду лицьової поверхні лицьо-­
    вих виробів повинні відповідати затвердженому в установленому порядку або погодженому із
    споживачем зразку-еталону.
  • Граничні відхили від номінальних розмірів і допустимі дефекти зовнішнього вигляду
    виробів не повинні перевищувати на одинарному виробі величин, наведених у таблиці1.

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

Таблиця 5.1

 

 

Найменування показника

Допустиме значення відхилів

Лицьові вироби

Рядові вироби

Відхили від розмірів, мм, не більше:

-        для цегли та каменю:

       за довжиною

 

 

±4

 

 

±5

за шириною

±3

±4

за товщиною

±2

+ 3

- для крупноформатного каменю:      за довжиною

 

 

±10

за шириною

 

±5

за товщиною

 

±4

Відхили від прямолінійності ребер і площинності граней виробу, мм, не більше:

 - за постіллю

 

 

3

 

 

3

- за ложком

2

4

- за поперечником

2

_

Відхили від перпендикулярності суміжних граней, мм, не більше: - для цегли і каменю

 

2

 

3

- для крупноформатного каменю

 

3

Відбитості кутів завглибшки більше 15 мм, шт.

Не допус­каються

2

Відбитості кутів завглибшки від 3 мм до 15 мм, шт.

1

4

Відбитості ребер завглибшки більше 3 мм і завдовжки більше 15 мм, шт.

Не допус­каються

 

2

Відбитості ребер завглибшки не більше 3 мм і завдовжки від 3 мм до 15 мм, шт.

1

 

Окремі посічки сумарною довжиною, мм:

- для цегли

 

40

 

Не нор­мується

- для каменю

80

Те саме

Тріщини завширшки більше 0,5 мм, протяжністю до ЗО мм за постіллю повнотілої цегли і порожнистих виробів не більше ніж до першого ряду пустот (завглибшки на всю товщину цегли чи на 1/2 товщини попереч-никової чи ложкової грані каменів), шт., не більше

Не допус­каються

 

2

Висоли

Те саме

Примітка 1. Тріщини між порожнинами не є дефектом.

Примітка 2. Відбитості кутів менше 3 мм і відбитості ребер завглибшки менше 3 мм не є дефектами. Примітка 3. Для рядових виробів допускається чорна середина та контактні плями на поверхні. Примітка 4. Тріщини завширшки менше 0,5 мм не є дефектами.

10

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

5.2.12 Глазуровані поверхні лицьових виробів за показниками зовнішнього вигляду повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

 

Найменування показника

Допустимі відхили

Напливи і хвилястість поливи, засмічення, нерівномірність забарвлення поливи, видимі з відстані 10 м

Не допускаються  

Наколи (заглиблення у поливі) діаметром більше 2 мм

Те саме

Пузирі (здутини) загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя

»

Мушки (темні крапки) діаметром 1,5 мм окремі розсіяні, шт., не більше:

- для цегли

 

3

-для каменя

6

Плішини загальною площею більше 1 см2 для цегли і більше 2 см2 для каменя

Не допускаються

Сухість поливи загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя

Те саме

Сліпець зашліфований загальною площею більше 2 см2 для цегли і більше 4 см2 для каменя

«    

Щербини на кромках полив'яної поверхні завширшки більше 4 мм і завдовжки більше 10 мм, шт., не більше

 

4

5.2.13 Загальна кількість виробів із дефектами, що перевищують допустимі відхили, включаючи
парний половняк, не повинна бути більше 5 %. Парним половняком вважають вироби, що склада­-
ються із парних половинок або мають тріщини, розміри яких перевищують наведені в таблиці 5.1.

  • Для лицьових виробів вапняні включення ("дутики"), які викликають відколки після
    випробування пропарюванням у відповідності з 9.11, не допускаються.
  • Для рядових виробів вапняні включення, які викликають після пропарювання згідно з
    11 руйнування виробів або їх поверхонь, або відколки на їх поверхні розміром від 5 мм до 10 мм у
    кількості більше трьох на одному виробі, не допускаються.

5.2.16 Випалені вироби за кольором повинні відповідати кольору нормально випаленого зразка.

5.3 Марку каменя за міцністю установлюють за значенням границі міцності на стиск, а цегли -за
значеннями границь міцності на стиск і згин, наведеними у таблиці 5.3.

  • Водопоглинання рядових виробів, що висушені до постійної маси, повинно бути для
    повнотілої цегли не менше 8 % за масою, порожнистих виробів - не менше 6 % за масою.
  • Водопоглинання лицьових виробів повнотілих і порожнистих повинно бути не менше 6 %
    за масою.

Водопоглинання лицьових виробів у залежності від використаної сировини повинно бути не більше, у відсотках за масою: -

10 - із білопалених глин;

18 - із каолінових глин або шихт із домішкою каоліну більше 20 %;

20- із карбонатвміщуючих глин (із вмістом карбонатів у перерахунку на СаСОз більше 10 %) та з глин із домішкою трепелів і діатомітів;

28 - із трепелів і діатомітів;

12 - із інших видів глин. 

11

       

 

Таблиця Б.З

 

   

Границя міцності, МПа

 

 

 

 

При стиску, МПа

При згині, МПа

 

 

 

 

 

Марка виробів

всіх виробів, крім крупно-форматних каменів

крупноформатних каменів

повнотілої цегли плас­тичного формування

цегли напівсухого пресування та порожнистої цегли

потовщеної цегли

   ДСТУ Б В.2.7-61:2008

 

 

середня для 5 зразків

найменша для окре­мого зразка

середня для 5 зразків

найменша для окре­мого зразка

середня для 5 зразків

найменша для окре­мого зразка

середня для 5 зразків

найменша для окре­мого зразка

середня для 5 зразків

найменша для окре­мого зразка

 

М300

30,0

25,0

30,0

25,0

4,4

2,2

3,4

1,7

2,9

1,5

 

М250

25,0

20,0

25,0

20,0

3,9

2,0

2,9

1,5

2,5

1,3

 

М200

20,0

17,5

20,0

17,5

3,4

1,7

2,5

1,3

2,3

1.1

 

М175

17,5

15,0

17,5

15,0

3,1

1,5

2,3

1,1

2,1

1,0

 

М150

15,0

12,5

15,0

12,5

2,8

1,4

2,1

1,0

1,9

0,9

 

М125

12,5

10,0

12,5

10,0

2,5

1,2

1,9

0,9

1,6

0,8

 

М1ОО

10,0

7,5

10,0

7,5

2,2

1,1

1,6

0,8

1,4

0,7

 

 

 

М75

7,5

5,0

7,5

5,0

18

0,9

1,4

0,7

1,2

0,6

 

 

 

М50

-

5,0

3,5

 

 

 

 

 

 

Для цегли та каменів із горизонтальним розташуванням порожнин

 

 

 

 

М1ОО

10,0

7,5

 

 

 

 

 

 

М75

7,5

5,0

 

 

 

 

М50

5,0

3,5

 

 

 

 

М35

3,5

2,5

__

__

__

__

__

__

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2003

5.6  Вироби повинні бути морозостійкими i в насиченому водою стані витримувати без ознак
видимих пошкоджень (розшарування, лущення, розтріскування, викришування) не менше 15, 25,
35, 50, 75 та 100 циклів поперемінного заморожування i відтавання для марок за морозостійкістю
відповідно F-15, F-25, F-35, F-50, F-75, F-100.

Лицьові вироби повинні мати марку за морозостійкістю не нижче F-50. Допускається за згодою з замовником використовувати лицьові вироби марки F-35.

5.7  Маса цегли у висушеному стані має бути не більше 4,3 кг, каменів - не більше 16 кг;
крупноформатних каменів - не більше 25 кг.

Допускається за погодженням підприємства-виробника 3i споживачем, відображеним у договорі на поставку, виготовлення укрупнених каменів масою більше 16 кг.

  • Теплотехнічні характеристики виробів оцінюють за теплопровідністю виробів у сухому стані.
  • Вимоги до сировинних матеріалів

Глиниста сировина відповідно до ДСТУ Б В.2.7-60, добавки та iншi матеріали, що застосовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів, а також технологічної документації i забезпечувати одержання виробів із заданими технічними характеристиками.

6   ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  • Вироби кepaмічні є екологічно чистим продуктом, нетоксичні, пожежобезпечні. У npoцeci
    виготовлення та експлуатації не спричиняють шкідливого впливу на організм людини.
  • Вироби кepaмічні не утворюють токсичних сполук у повітряному середовищі, в стічних водах
    i в присутності інших речовин.
  • Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони при виготовленні виробів кера-
    мічних не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК) згідно з ГОСТ1.005.
  • Контроль вмісту шкідливих речовин у пoвітрі робочої зони здійснюють згідно з вимогами
    МУ
  • Виробничі та адміністративно-побутові приміщення повинні відповідати вимогам СНиП09.02
    та СНиП 2.09.04.
  • Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції
    та опаленням згідно з вимогами ГОСТ4.021 i СНиП 2.04.05.
  • Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати санітарним нормам ДСН3.6.042.
  • Виробничі приміщення повинні бути обладнані питною водою згідно з ГОСТ 2874, водопро-
    відною системою і каналізацією відповідно до СНиП04.01.

6.9  Oсвітленість  робочих місць   повинна  відповідати вимогам   ДБН В.2.2.5-28.

  • Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ2.003.
    СП 1042, ДСН 3.3.6.039.
  • Все технологічне обладнання та комунікації повинні бути надійно заземлені відповідно до
    вимог ГОСТ1.018 та ГОСТ 12.1.030.
  • За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ГОСТ1.004
    та НАПБ А.01.001.
  • При роботі з електрообладнанням працюючі повинні виконувати вимоги ГОСТ2.007.0,
    ГОСТ 27487.
  • Piвень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ1.003
    та ДСН 3.3.6.037.

6.15   Інструктаж з охорони праці працівників потрібно проводити відповідно до вимог
НПАОП 0.00-4.12.

13

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

  • Робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ4.010,
    ГОСТ 12.4."011, ГОСТ 12.4.162, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.
  • Стічні води необхідно скидати в каналізацію згідно з вимогами СанПиН
  • Охорона ґрунтів від забруднення побутовими і промисловими відходами повинна забез-­
    печуватись згідно з СанПиН 42-128-4690.
  • Вміст шкідливих речовин у викидах вентиляційних установок в атмосферне повітря не
    повинен перевищувати норм гранично-допустимих викидів та контролюватись згідно з ГОСТ2.1.01,
    ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201.
  • Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині не повинна
    перевищувати 370 Бк/кг (1-й клас використання) та 740 Бк/кг (2-й клас використання) згідно з
    ДБН В.1.4-1.01.

Радіологічний контроль сировинних матеріалів проводять згідно з ДБН В. 1.4-2,01.

  • При виготовленні керамічних виробів відходи сировини повертають на переробку в тех-­
    нологічний цикл.
  • Відходи сировинних матеріалів, непридатні для повторного використання, та відходи
    засобів пакування складають у спеціально організованих місцях і вивозять на полігони твердих
    промислових відходів згідно з вимогами ДСанПІН2.7.029.

7   ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ

7.1 Пакування

  • У кожній упаковці повинні бути вироби однієї марки та призначення.
  • Допускається при комплектній поставці в одній упаковці розміщати вироби різних розмірів
    та форм відповідно до специфікації замовлення.
  • Вироби треба складати на піддони або у контейнери за схемою, наведеною в техно­
    логічному регламенті та затвердженою виробником. Схема складання повинна забезпечувати
    стійкість пакування.
  • Для скріплення транспортного пакета виробів використовують термоусадкову поліети-­
    ленову плівку згідно з ГОСТ 25951 та полімерну стрічку з затискачами.

7.2  Комплектність

У комплект поставки входять:

  • основні вироби;
  • комплектуючі матеріали (піддони, контейнери, плівка, картон тощо);
  • ярлик (пакувальний лист).

7.2.1 На замовлення споживачів вироби поставляють комплектами згідно з 7.1.3.

7.3 Маркування

  • Не менше 20 % виробів у кожній партії на одній із граней (крім ложка) повинні мати
    відбиток-тавро або штамп підприємства-виробника.
  • До кожної одиниці пакування вкладається ярлик (пакувальний лист), в якому вказують:

 

  • найменування, адресу підприємства-виробника та його знак для товарів та послуг;
  • найменування та. умовну познаку продукції;
  • кількість виробів у пакуванні (шт. умовної цегли), а при комплектній поставці - кількість
    виробів кожного розміру, що входять до пакування;
  • номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);

.л - знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 для сертифікованих виробів.

  • Підприємство-виробник має право наносити на ярлик (пакувальний лист) додаткову інформацію, яка не суперечить вимогам цього стандарту, наприклад, розміри виробів у мм.

 

 

14

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

7.3.4  Кожне вантажне місце (транспортний пакет) повинне мати транспортне маркування
згідно з ГОСТ 14192.

  • При пакуванні і маркуванні виробів необхідно дотримуватися вимог ДБН Г.1-4.
  • Маркування повинно виконуватись українською мовою. При поставці виробів на експорт -
    додатково мовою відповідно до договору (контракту). У разі поставки виробів за межі України до
    маркування долучають напис "Виготовлено в Україні".

8    ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  • Транспортування виробів на піддонах згідно з ГОСТ 18343, у контейнерах згідно з ГОСТ 20259
    або пакетами здійснюють усіма видами транспорту із дотриманням правил перевезення вантажів,
    що діють на відповідному виді транспорту та умов, які забезпечують механічне навантаження і
    розвантаження продукції. Вага одного пакета не повинна перевищувати номінальної вантажо-­
    підйомності піддону.
  • При транспортуванні і вантажно-розвантажувальних роботах необхідно вживати заходів,
    що забезпечують збереження керамічних виробів від механічних пошкоджень та забруднення.

 

  • У технологічній документації на виготовлення продукції повинна бути схема кріплення
    виробів у транспортному пакеті в залежності від дальності перевезення і виду транспортних
    засобів.
  • Навантажування виробів навалом (накиданням) та розвантажування скиданням заборо-­
    няється. Навантаження і розвантаження пакетів виробів повинно проводитись механізованим
    способом.
  • Вироби повинні зберігатись пакетами на піддонах згідно з ГОСТ 18343 або у контейнерах у
    складських приміщеннях або на майданчиках окремо за видами, типами і марками.

 

  • Допускається установка пакетів один на один не вище 4 ярусів на рівних майданчиках із
    твердим покриттям за умови дотримання правил безпеки.
  • Допускається зберігання рядових виробів на рівних майданчиках із твердим покриттям
    в однострічкових штабелях пакетами без піддонів.
  • Допускається зберігання у контейнерах різнотипних виробів, різних видів, що підібрані
    при комплектній поставці відповідно до замовлення споживача.

8.8 На піддонах вироби повинні бути укладені в "ялинку" або "на плашок" і "на ребро" з перехресною перев'язкою, що забезпечує цілість виробів і надійність при їх транспортуванні.

8.7 При укладанні глазурованих лицьових виробів на піддон повинна бути забезпечена захи­
щеність глазурованих поверхонь.

8.В Правила транспортування і зберігання виробів повинні відповідати вимогам ДБН Г.1-4.

9    МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

9.1  Методи вхідного контролю якості сировини та матеріалів визначають у технологічній
документації з урахуванням вимог нормативних документів на сировину та матеріали.

  • Якість сировинних матеріалів повинна бути засвідчена документами про якість відповідних
    матеріалів та контролюватися при вхідному контролі згідно з ГОСТ
  • Методи випробувань при проведенні операційного контролю визначені в технологічній
    документації.
  • Зовнішній вигляд керамічної цегли, колір, якість випалення контролюють зовнішнім оглядом
    при порівнянні із зразками-еталонами при денному освітленні або розсіяному штучному світлі при
    освітленості від 300 люкс до 400 люкс. При порівнянні зразки, що контролюються, не повинні
    суттєво відрізнятись від зразків-еталонів.

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

  • Визначення лінійних розмірів виробів, відхилів від прямолінійності ребер та площинності
    граней, відбитості кутів, відбитості і притуплення ребер виконують згідно з ГОСТ1 з похиб­
    кою не більше 1 мм.
  • Товщину зовнішніх стінок, відхили від номінальних розмірів, наявність і розміри дефектів
    зовнішнього вигляду вимірюють металевою лінійкою згідно з ДСТУ ГОСТ 427 та штангенциркулем
    згідно з ГОСТ Похибка вимірювань - не більше 1 мм.

Для визначення розмірів замірювання здійснюють у трьох місцях виробу: довжину і ширину -по ребрах і середині ложка, а товщину - по двох ребрах і середині поперечника. За результат вимірювань приймають середньоарифметичне значення результатів одиничних вимірювань.

  • Наявність та ширину тріщин визначають за допомогою вимірювальної лупи згідно з
    ГОСТ 25706, після чого виріб перевіряють на відповідність вимогам2.12.
  • Глибину відбитості кутів та ребер вимірюють за допомогою штангенглибиноміра згідно з
    ГОСТ 162 або косинця згідно з ГОСТ 3749 і лінійки згідно з ДСТУ ГОСТ 427 по перпендикуляру від
    вершини кута або ребра до пошкодженої поверхні.
  • Відхили від перпендикулярності граней визначають, прикладаючи косинець до суміжних
    граней виробу і вимірюючи металевою лінійкою найбільший зазор між косинцем і гранню. Похибка
    вимірювання - 1 мм. За результат вимірювань приймають найбільший із всіх отриманих результатів.

9.10  Відхил від площинності виробу визначають щупом або лінійкою, прикладаючи одну
сторону металевого косинця до ребра виробу, а іншу - уздовж кожної діагоналі грані і вимірюючи
найбільший зазор між поверхнею і ребром косинця. Похибка вимірювання - 1 мм. За результат
вимірювань приймають найбільший із всіх отриманих результатів.

9.11 Наявність вапнякових включень ("дутиків") визначають пропарюванням виробів у пропарці.
Зразки, які не підлягали впливу вологи, укладають на решітку, поміщену у пропарку з кришкою.
Налиту під решітку воду підігрівають до кипіння. Кип'ятіння продовжують протягом 1 год, далі зразки
охолоджуються в цій закритій посудині протягом 4 год, після чого їх виймають і перевіряють на
відповідність вимогам 5.2.14 або 5.2.15.

     9.12 Наявність висолів на лицьовій керамічній цеглі визначають випробуванням на капілярний підсос. Одну половину виробу занурюють відбитим торцем у посудину, яка наповнена дистильо­ваною водою, на глибину від 1 см до 2 см. Протягом 7 діб рівень води в посудині повинен зали­шатися постійним, а інтенсивне випаровування води з поверхні виробу повинно підтримуватись настільним вентилятором цілодобово. Через 7 діб зразки висушують у сушильній шафі за тем­ператури 100 °С до постійної маси і порівнюють з другою половиною зразка, яка не випробо­вувалася. Перевіряють на відповідність.

  • Для лицьових виробів додатково визначається відповідність лицьової поверхні цегли і
    каменів затвердженим зразкам-еталонам за кольором і тоном забарвлення, рисунком рельєфу,
    наявністю плям, вицвітів, відколків, утому числі від вапняних включень, недопалу, а також інших
    дефектів зовнішнього вигляду. Відібрану від партії пробу цегли і каменів викладають уперемішку із
    зразками-еталонами на вертикально встановленому щиті площею не менше 1 м2. Оглядають із
    відстані 10 м на відкритому майданчику при денному освітленні. При невідповідності виробів
    зразкам-еталонам партія прийманню не підлягає, вироби можуть бути прийняті як рядові.
  • Границю міцності при стиску та згині цегли та каменів визначають згідно з ГОСТ 8462.
  • Границю міцності при стиску крупноформатного каменя визначають на цілому виробі.
    Вирівнювання опорних поверхонь каменя проводять шліфуванням чи використанням пластини з
    технічної повсті чи з конвеєрних гумовотканевих стрічок.

Зразок крупноформатного каменя розташовують у центрі преса та придавлюють верхньою плитою машини. При випробуваннях навантаження на зразок має збільшуватись безперервно

 

ДСТУ Б 6.2.7-61:2008

та рівномірно зі швидкістю (5-10) кН/с. Границю міцності при стиску, Rст, МПа (кгс/см2), розрахо­вують за формулою:

                                                         Rст= Р,                                                                                       (1)

                                                              F

де Р - максимальне навантаження, за якого зразок руйнується, кгс;

Р- середнє арифметичне значення площі верхньої та нижньої граней зразка, м2 (см2).

Границю міцності при стиску зразків розраховують як середнє арифметичне значення з точ­ністю до 0,1 МПа (1 кгс/см2) результатів випробувань 10 зразків.

  • Теплопровідність одиночного керамічного виробу визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105
    для подальшого розрахунку або визначення термічного опору конкретної багатошарової конст­
    рукції стіни.
  • Теплопровідність виробів визначають факультативно згідно з ГОСТ 26254 у лабораторних
    умовах у кліматичній камері з автоматичним підтриманням температури в холодній і в теплій зонах
    на великому або малому фрагментах стіни.

9.17.1 Визначення теплопровідності на фрагментах стіни

9.17.1.1 Визначення теплопровідності на великому фрагменті стіни

Теплопровідність виробів визначають на великому фрагменті стіни, розмір якого з урахуванням розчинних швів повинен відповідати:

- за товщиною о виходячи з умов наявності одного поперечникового і одного ложкового рядів цегли або каменів; для виробів з горизонтальним розташуванням пустот фрагмент за товщиною виготовляють у двох варіантах: перший - з поперечникового ряду виробів, другий - із ложкового;

-за довжиною / і висотою /7 4,5 а, але не менше 1810 мм.

У випадку, якщо висота цегляної або кам'яної кладки не відповідає встановленій висоті фрагмента стіни, знизу і зверху фрагмент кладки доповнюють шарами мурувального розчину, що складається із цегляного дрібняка та складного розчину у співвідношенні 50 % на 50 % за об'ємом.

Мурування фрагмента стіни виконують з однорідною ланцюговою перев'язкою на складному розчині марки 50 середньої густини 1800 кг/м3 складу 1:0,9:8 (цемент: вапно: пісок) за об'ємом на портландцементі марки 400 з осіданням конуса для повнотілих виробів від 12 см до 13 см, для порожнистих - 9 см. Мурування фрагмента стіни із укрупнених виробів із наскрізними пустотами розміром більше 20 мм виконують із заповненням пустот селективним утеплювачем (пористі заповнювачі, пінополістирол, пінобетон тощо) або за технологією, що виключає заповнення пустот кладковим розчином.

Виготовлений фрагмент стіни витримують протягом місяця у приміщенні з температурою повітря від 15 °С до 20 °С і відносною вологістю від 40 % до 60 %. Фрагмент кладки установлюють у кліматичну камеру і закладають зазори по контуру камери теплоізоляційним матеріалом. На внутрішній і зовнішній поверхнях фрагменту стіни установлюють по п'ять термопар: три на поверх­нях ложкового і поперечникового рядів і дві на горизонтальному і вертикальному розчинних швах. Перетворювач теплового потоку (тепломір) застосовують квадратного перерізу із стороною, що дорівнює сумі висоти одного елемента кладки і товщини одного розчинного шва. Тепломір уста­новлюють у центрі фрагмента стіни на внутрішній поверхні ложкового елемента кладки з захватом половини товщини верхнього і нижнього розчинних швів.

Для тепломіра і кожної термопари визначають середнє значення показників за період спосте­режень с/, і т,, де /- номер датчика. Далі визначають середнє значення температури т, яке враховує площу ложкової і поперечникової ділянок кладки, шо вимірюються: вертикальної і горизонтальної ділянок розчинних швів за формулою:                                                                                             

                                                                                                                    (2)

де Fj - площа ділянки, м2.

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

 

Експериментальне значення теплопровідності виробів у кладці у стані фактичної вологості λексп , Вт/м-К, обчислюють за формулою:                                                                                       (3)

де q     - щільність теплового потоку, Вт/м2, що визначається за формулою (5) ГОСТ 26254; хв, і3 - середнє значення температури відповідно внутрішньої і зовнішньої поверхні

фрагмента стіни, К; а     - товщина фрагмента стіни, м.

За результат приймають значення теплопровідності виробів у кладці в сухому стані, що обчислюється за формулою:

 (4) де X 0    - теплопровідність виробів у кладці в сухому стані, Вт/м ■ К;

¥    - фактичне значення вологості матеріалу у кладці у відсотках за масою, що визнача­ється згідно з ГОСТ 24816;

К    - коефіцієнт прирощення значення теплопровідності в залежності від вологості матеріалу, який приймається:

К= 0,07 - для виробів середньою густиною від 700 до 1200 кг/м3;

К= 0,09 - для виробів середньою густиною від 1200 кг/м3 до 1500 кг/м3;

К = 0,11 - для виробів середньою густиною від 1500 кг/м3 до 1700 кг/м3;

 К= 0,13 -для виробів середньою густиною від 1700 кг/м3 до 1900 кг/м3.

Для виробів із горизонтальним розташуванням пустот за результат приймають значення тепло-провідності виробів у кладці в сухому стані, що визначається за формулою:

                                                                                                                          (5)

Хп, Xл -значення теплопровідності поперечникового і ложкового рядів кладки в сухому стані, Вт/м ■ К.

9.17.1.2 Визначення теплопровідності на малому фрагменті стіни

    Теплопровідність визначають на малому фрагменті стіни, що складається із 12 штук цегли або каменів. Перед випробуванням фрагмент висушують до постійної маси, покривають парафіном з метою запобігання зволоженню б процесі випробування. Допускається фрагмент стіни не висушувати до постійної маси, а вологість матеріалу визначати після закінчення випробування у відповідності з

ГОСТ 24816, проби матеріалу після випробування відбирають шлямбуром із фраг­мента стіни з місця розташування тепломіра. Фрагмент кладки поміщають у проріз рознімної охоронної зони, виконаної із матеріалу, близького за теплофізичними властивостями виробам, що випробовуються. Охоронна зона разом з досліджуваним фрагментом обтискається міцною рамкою установлюється у стінку, що розділяє кліматичну камеру на теплу і холодну зони. Випробування проводять у лабораторних умовах у відповідності з ГОСТ 26254, заміряють значення щільності теплового потоку q і перепадів температур тв - т3 .

Експериментальне значення теплопровідності обчислюють за формулою (3), теплопровідність виробів у кладці в сухому стані - за формулою (4) згідно з 9.17.1.1.

Для виробів із горизонтальним розташуванням пустот за результат приймають значення

теплопровідності, що обчислено за формулою (5) згідно з 9.17.1.1.

  Масу, середню густину, водопоглинання та морозостійкість цегли визначають згідно з
ДСТУ Б В.2.7-42.

Ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів контролюють згідно з
      ДБН В 1.4-2.01.

Комплектність (за умови пакування комплектами), якість маркування та якість пакування
виробів перевіряють зовнішнім оглядом відібраних для контролю упаковок.

 

 

18

ДСТУБ В.2.7-61:2005

  • Якість транспортного маркування та пакування перевіряють зовнішнім оглядом запако-­
    ваної продукції.
  • Наявність половняка визначають візуально.

10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

  • Приймання продукції здійснюється підрозділом технічного контролю підприємства-вироб-
    ника.
  • Вироби приймають партіями. Партією у виробника вважається кількість добового виро
    бітку однієї печі.

Кожна партія складається з виробів одних розмірів, одного виду і типу, однієї марки, одногс кольору, яка виготовлена з одних сировинних матеріалів при сталому технологічному процесі.

  • Партією для споживача вважається кількість виробів, які відвантажуються згідно з однигм
    договором (замовленням) або кількість виробів в об'ємі одного транспортного засобу, що оформ
    лені одним документом про якість.
  • Якість продукції підтверджується :

 

  • вхідним контролем сировини та матеріалів;
  • приймальним контролем готової продукції.

 

  • Вхідний контроль сировинних матеріалів здійснюють згідно з ГОСТ 24297 відповідно де
    переліку матеріалів, що підлягають вхідному контролю, затвердженому у встановленому порядку
    та діючому на підприємстві-виробнику.
  • Для перевірки відповідності виробів вимогам цього стандарту виробник проводить

приймально-здавальні та періодичні випробування.

Періодичним випробуванням піддають вироби, які пройшли приймально-здавальні випро­бування.

  • Для проведення випробувань вироби відбирають із різних місць партії в кількості

відповідно до таблиці 10.1.

Відібрані вироби перевіряють на відповідність вимогам даного стандарту за розмірами, зовнішнім виглядом та правильністю форми, наявністю та величиною дефектів зовнішнього вигляду якістю випалення, потім випробовують.

Таблиця 10.1

 

         

Назва показника

Кількість відібраних зразків, шт.

Вид випробувань

Періодичність

Метод випробувань

прий­мально-здавальні

періо­дичні

Зовнішній вид, якість випалення

 

 

 

 

 

 

 

35

+

-

Кожна партія

9.4; 9.5; 9.7-9.10; 9.13

Відхил від номінальних розмірів, товщина зовнішніх стінок

+

Те саме

9.6

Відхил від перпендику­лярності граней

+

-

»

9.9

Відхил від площинності виробу

+

 

»

9.10

Колір

+

-

»

9.4

Наявність тріщин

+

 

»

9.7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

Кінець таблиці 10.1

 

 

 

Назва показника

Кількість відібраних зразків, шт.

Вид випробувань

 

 

Періодичність

 

 

Метод випробувань

прий­мально-здавальні

періо­дичні

Наявність вапняних включень

5

+

 

Кожна партія та при зміні сировини та технології

9.11

 

 Наявність висолів

5

+

Один раз на місяць та при зміні сировини та технології

9.12

 Середня густина

5

+

 

Кожна партія

ДСТУ Б. В.2.7-42

 

Водопоглинання

+

 

Кожна партія та при зміні сировини та технології

ДСТУ Б. В.2.7-42

 Відповідність лицьової (поверхні зразкам-еталонам

15

+

 

Кожна партія

9.13

Границя міцності при стиску

10 або 10 парних половинок

 

Те саме

ГОСТ8462; 9.15

Границя міцності при згині

5

+

+

»

ГОСТ 8462

Теплопровідність

5

 

+

Один раз на рік, а також при постановці продукції на вироб­ництво, при зміні технології, сировини, матеріалів та за вимогою споживача

9.16; 9.17

Морозостійкість

5

 

+

Один раз на квартал та при зміні сировини та технології

ДСТУ Б.В.2.7-42

Ефективна сумарна питома активність при­родних радіонуклідів

Сировина

 

+

Один раз на рік

ДБНВ.1.4-2.01

Маркування

Партія

+

 

Кожна партія

9.20; 9.21

Пакування

»

+

Те саме

9.20; 9.21

Комплектність

»

+

 

»

9.20

Маса

10

 

+

Один раз на квартал

ДСТУ Б.В.2.7-42

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

10.8  Періодичні випробування виробів за показниками водопоглинання, наявність висолів і
вапнякових включень, морозостійкість та теплопровідність проводять також кожен раз під час зміни
сировини та технології.

Результати періодичних випробувань розповсюджуються на всі партії виробів на термін до наступних періодичних випробувань.

10.9  Комплектність, пакування і маркування перевіряють не менше ніж на трьох випадково
відібраних піддонах або контейнерах в кожній партії.

  • При отриманні незадовільних результатів приймально-здавальних або періодичних

випробувань хоча б за одним показником проводять повторну перевірку цього показника на подвійній кількості зразків, відібраних від тієї ж партії.

  • При незадовільних результатах повторних випробувань за фізико-технічними показни-­
    ками партія прийманню не підлягає. Виробник припиняє виробництво та відвантаження, виявляє
    та усуває причини виробництва неякісної продукції, після чого відновлює виробництво, контроль
    відповідно до встановленого порядку та відвантаження виробів.
  • При виявленні невідповідної продукції замовником перевірка продукції здійснюється
    у споживача в присутності представника виробника. Кількість виробів із дефектами визначають
    методом відбору 5 % виробів від партії. При визначенні кількості невідповідної продукції необхідно
    враховувати дотримання вимог щодо транспортування і зберігання цегли.
  • Кожну партію виробів або її частину при відвантаженні одному споживачу виробник
    супроводжує документом про якість встановленої форми, в якому вказує:

 

  • найменування, адресу підприємства-виробника та його знак для товарів і послуг;
  • номер та дату видачі документа про якість;
  • умовну познаку виробів;
  • номер партії згідно з ярликами (паковальними листами);
    -результати випробувань;
  • кількість продукції в партії (шт.умовної цегли);
  • штамп ВТК та підпис відповідальної особи;
  • знак відповідності відповідно до ДСТУ 2296 для сертифікованих виробів;
  • клас застосування згідно з паспортом радіаційної якості.

До партії додають інструкцію щодо використання виробів та копію сертифіката відповідності, якщо продукція сертифікована.

  • При проведенні експортно-імпортних операцій зміст супровідного документа про якість
    погоджується у договорі на поставку продукції.
  • Вимоги безпеки розділу 6 контролюють у процесі підготовки та постановки продукції на
    виробництво, в процесі виробництва та за вимогами органів Держнагляду.

11 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

  • Оцінювання відповідності керамічної цегли та каменів вимогам Технічного регламенту
    будівельних виробів, будівель і споруд (далі - Технічний регламент) здійснюється шляхом серти­
    фікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі - орган оцінки)
    за технічними вимогами, регламентованими у розділі 5 цього стандарту.
  • Оцінювання відповідності керамічної цегли та каменів - відповідно до запроваджених по­
    ложень Технічним регламентом, ДСТУ Б А.1.2-1, ДСТУ-Н Б А.1.1-83, розділом 11 цього стандарту.
  • Сертифікація керамічної цегли та каменів здійснюється із застосуванням наступних
    процедур оцінювання відповідності та з урахуванням вимог Технічного регламенту модулів оціню-­
    вання відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосо-­
    вуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності, затвердженого постановою
    Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585:

21

ДСТУ Б 8.2.7-61:2008

  • випробування виробником виробу певного типу;
  • здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;
  • випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми
    випробувань;
  • подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно
    до програми випробувань;
  • випробування органом оцінки виробу певного типу;

 

  • випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до
    програми випробувань;
  • проведення органом оцінки перевірки та оцінки системи контролю за виробництвом;
  • перевірка органом оцінки системи якості виробництва;
  • проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи контролю за
    виробництвом;

 

  • проведення органом оцінки постійного нагляду, аналізу та оцінки системи якості вироб-­
    ництва;
  • випробування органом оцінки зразків виробу, відібраних на підприємстві, ринку або буді-
    вельному майданчику відповідно до програми аудиту.

Процедури оцінки відповідності 1-4 реалізуються виробником, а 5-11 - органом оцінки.

Сертифікація продукції може здійснюватись також із використанням модуля В (перевірка виробу певного типу) в комбінації з модулем О (забезпечення належної якості виробництва) або модулем Р (перевірка продукції).

  • Для кожного окремого виробництва керамічної цегли та каменів орган оцінки на підставі
    аналізу факторів, наведених у пункті 20 Технічного регламенту, конкретизує перелік процедур
    оцінювання відповідності, зазначених у розділі 11 цього стандарту.
  • Усі застосовані при сертифікації продукції процедури оцінювання відповідності документуються виробником.
  • Відсутність на підприємстві, що виготовляє керамічну цеглу та камені, контролю за
    виробництвом згідно ДСТУ-Н Б А.1.1-83 унеможливлює наявність позитивного висновку щодо
    видачі сертифіката відповідності.
  • Наявність системи якості виробництва керамічної цегли та каменів не є обов'язковою
    вимогою при сертифікації продукції. Відповідність системи контролю за виробництвом вимогам
    ДСТУ ІЗО 9001 є достатньою для позитивної оцінки цієї системи.

Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки виробів, про всі суттєві зміни перевірених виробів.

12 ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

  • Керамічна цегла та камені використовуються відповідно до будівельних норм та правил
    для мурування несучих та самонесучих огороджувальних конструкцій житлових, громадських і
    виробничих будинків.
  • Повнотіла цегла може використовуватися для мурування фундаментів, зовнішньої час­
    тини димових труб, промислових та побутових печей.
  • Забороняється застосовувати порожнисті вироби, а також цеглу напівсухого пресування
    для зовнішніх стін приміщень із вологим режимом без нанесення на внутрішні поверхні паро­
    ізоляційних покриттів.
  • Забороняється застосовувати порожнисті вироби та цеглу напівсухого пресування для
    мурування стін приміщень із мокрим режимом, зовнішніх стін підвалів, цоколів та фундаментів.

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

  • Лицьову цеглу призначено використовувати для обличкування несучих стін одно-, дво­
    поверхових будинків і котеджів, самонесучих стін багатоповерхових будівель, цоколів, зведення
    архітектурних споруд, а також при ремонті або реконструкції житлово-громадських і промислових
    будинків.
  • Проектування конструкцій із використанням виробів здійснюється відповідно до
    ДБН В.2.6-31.
  • Укладати вироби необхідно у відповідності з рекомендаціями будівельних норм з ураху­
    ванням вимог СНиП ІІ-22.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

13.1 Виробник гарантує відповідність виробів вимогам даного стандарту за умови додержання вимог до транспортування, зберігання і застосування, встановлених даним стандартом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ Б В.2.7-61:2008

ДОДАТОК А

 (довідковий)

   РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ І РОЗМІРИ ВИРОБІВ ПЛАСТИЧНОГО ФОРМУВАННЯ

ТА НАПІВСУХОГО ПРЕСУВАННЯ

 

 

 

 

 

ДСТУ Б 8.2.7-61:2008

ДОДАТОК Б (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  • ЕN 771-1:2003 Specification for masonry units -Part 1:СІау masonry units (Технічні умови на стінові блоки - Частина Стінові блоки з глини)
  • ГОСТ 530-2007 Кирпич и камни керамические. Общие технические условия (Цегла та камені керамічні. Загальні технічні умови)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДСТУ БВ.2.7-61:2008

Код УКНД 91.100.25

Ключові слова: вироби рядові, вироби лицьові, цегла керамічна, камені керамічні, марка за міцністю, марка за морозостійкістю, теплопровідність, зовнішні і внутрішні стіни.

Редактор - А.О.Луковська Комп'ютерна верстка - В.Б.Чукашкіна

Формат 60х841/в. Папір офсетний. Гарнітура "АгіаІ". Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ-37, 03037, Україна.

Тел. 249-36-62

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК № 690 від 27.11.2001 р.

 

«Благодарю Александра за очень хорошую стоимость как самого кирпича, так и доставки. Итоговая стоимость вышла значительно дешевле той, что предлагали посредники. По оперативности и четкости выполнения заказа также лишь положительные отзывы.

Оригинал отзыва размещен по ссылке:

Тема "Лубенский кирпич" на форуме "Строим ДОМ"
http://www.stroimdom.com.ua/forum/showthread.php?p=3497792#post3497792»

Форма заказа кирпича

 
* тыс. шт. Минимальный заказ 6 000 шт.



*
Телефон * () - -


Заказать кирпич
Купить кирпич у производителя —
надёжно, выгодно, удобно!
(044) 221-45-57 — или мы вам перезвоним